субота, 20 грудня 2014 р.

Підведення підсумків 2014 року, та АНОНС на рік 2015

Багато хто дотримується хорошої традиції - в кінці року робити підсумковий пост, де коротко можна описати яким же був цей рік, що нового приніс і відкрив, з чим довелося, або вдалося попрощатися. Не знаю на скільки цікаво читати таке вам, особисто я люблю і чекаю таких дописів від друзів. Ще це хороший пост, посилання на який можна кидати знайомим у відповідь на запитання "як справи?" Але в першу чергу це хороша практика для того, хто цей пост пише. Можна підвести жирну червону лінію: ось, цей рік закінчився. Що я зробив з запланованого, скільки спонтанних речей виникло і вдалось реалізувати, які мої досягнення і які невдачі, що нового я навчився і дізнався, на скільки ефективно працював над собою, чи займався тим, що любиш чи протупив цілий рік свого життя? Ну, а ще я особисто вирішила зробити анонс на наступний рік. Так би мовити, оголосити перед всесвітом свої наміри і відрізати собі шлях до відступу, якщо я раптом запанікую :). Намітити такий собі план до виконання і полегшити написання підсумкового поста в наступному році)
То ж поїхали!



1) Навчання

Цього року, я все ж закінчила навчання в університеті. І навіть не просто закінчила, а здобула диплом магістра з відзнакою (тобто червоний диплом :)). Не в плані, що це для мене принципово з відзнакою чи ні, але приємна дрібниця. На цьому байці не кінець, бо я так само успішно, як закінчила, так і поступила в аспірантуру на рідну кафедру ботаніки ЛНУ ім. І. Франка, написала обґрунтування дисертації і мою тему було затверджено, з деякими уточненнями. Ото ж "Епіфітна ліхенобіота Чорногори (Українські Карпати)" - моє велике завдання на найближчі три роки. Тема мені подобається, що робити я знаю, територія - моя любов безмежна, науковий керівник - найкращий, якого можна собі уявити, близький мені в поглядах на мою дисертацію, науку загалом і в поглядах на світ :). Попереду - безліч експедицій. Мені треба буде сходити уздовж і впоперек Чорногірський масив (себто і власне Чорногору, і Кукул, і Кострич і всі відроги), а це означає повно нового, улюблені гори, спілкування з місцевими, тиша...

2) Практика

Всі ми так чи інакше займаємось власним розвитком, як особистості. Бо людина не лише комп'ютер, який сприймає, переробляє та відтворює інформацію. Це щось більше. Все, що ми робимо, звісно, впливає на наш світогляд, особливо, якщо робиш те, що тобі подобається.
Цього року мені все ж вдалося потрапити на двотижневий ретрит в Карпати. На таку програму я хотіла поїхати вже давно, але все кармічні обставини не давали) І ось після тижневої експедиції добираюсь з Пожижевської в Яремче. Два тижні медитації, багато правил, вчення, урочиста атмосфера. Про результати говорити поки що рано. Вчителі кажуть, та і з власного досвіду я знаю, що результати такої практики будуть відкриватись протягом дуже довгого періоду часу. Безпосередньо на самій програмі все ж вдалося дізнатись дещо нове про себе, познайомитись з собою ближче, так би мовити. А ще повправлятись у сміливості і навчитись прямо працювати з тими емоціями та думками, які зазвичай ми стараємось уникати. Цьому сприяло усамітнення, медитація, мовчання, наближеність до природи і люди, які були на програмі. Ці люди принесли з собою, так само як і я, свій біль, радість, страхи і звички, а отже матеріалу для практики терпимості і люблячої доброти було хоч відбавляй) Ну і від учасників вдалося дізнатись багато цікавинок поза темою медитації і вчення, від чого мій кругозір теж, безсумнівно, розширився.
Окрім двотижневої програми було багато невеликих, які теж по трохи відкривали завісу і давали можливість побачити світ таким, який він є.

3) Мандри

Про мандри ви могли читати в моєму блозі на протязі року. Якщо підбити підсумки, то в загальному за рік я була відсутня вдома 70 днів, що складає майже 1/5 року. Не так уже і мало, але це ще не межа. Думаю, з часом я зможу сказати, що третину року я живу не вдома) Переважно це були Карпати. Останнім часом я дуже зайнята, то ж відстаю з написанням звітів і вас чекає ще 5-6 дописів по мандрівках цього року. Я неодмінно засяду якось з чаєм і в теплому коцику і всіх їх напишу.

З цілком нового: відкрила для себе хребет Кукул, хребет Кострич, хребет Сивулі, дійшла таки на Параску, відвідала Хуст і долину нарцисів, Ужгород та Золочів, побачила Хустський, Золочівський, Ужгородський та Невицький замки та Тараканівський форт.
А ще було безліч зовсім маленьких відкриттів - нові стежки, кам'яні брили, урвища, хатинки, повороти, полонини, які раніше минала, нові частини давно відомих рельєфів...
Повертаючись на старі і добрі місця: Здійснила три паломництва на Чорногору, поїхала вдруге на Мармароси, але цього разу таки дійшла їх до кінця, після багатьох років вдруге відвідала Тернопіль, вдруге в житті пройшла пасмо Пікуя, але цього разу в форматі солопоходу (відкрила еру соломандрівок), в котрийсь там раз (може шостий) піднялась і пройшла Боржавським хребтом.

Деякі мандрівки здійснити не вдалося, деякі вершини ми траверсували, від чогось відмовились в зв'язку з погодними умовами, щось просто не увійшло у мій щільний графік. Все ще залишається безліч місць, які я хочу відвідати, але які не були включені у мій календар на цей рік) Вони просто собі висять у категорії "похід вихідного дня" і як тільки мені захочеться розвіятись на вихідних я одразу дістану цей чарівний список і ткну в нього пальцем навмання.

4) Люди

Хто багато подорожує, той, звісно, має багато знайомств.
Лише за цей рік з ефемерного світу інтернету спонтанно проявились у реальному житті +павло артемишин , +Роман Абрашкін+Vitaliy Galeta+Сергій Поліщук, Женя Бритавський.
З онлайн друзів друзів викристалізувались Микола Діжовський та +Pavlo Legkun.
Після багатьох років з останньої зустрічі і рідкісних повідомлень у фейсбуці знову побачилась з +Наше Літо, який подарував натхнення до подорожей, як він це вміє, Андрій Крисько, який це натхнення ще більше підсилив, та +Орест Дмитрик, який подарував своє тепло, і виявився ближчим, ніж можна було уявити.
Вдалося ближче запізнатись з тими, кого знала давно, помандрувати з тими, кого дуже люблю, але рідко бачусь, і звісно, з тими кого бачу і спілкуюсь часто.
Ще були нові і дуже теплі знайомства з учасниками ретриту і просто тими, хто приходив в медитаційний центр +Shambhala Lviv і багато-багато випадкових короткотривалих зустрічей з місцевим населенням всюди, де я встигла побувати, всі ці люди, які показували мені дорогу, розповідали байки, підвозили автостопом, селили у себе вдома, зустрічались у горах, чекали поруч на вокзалах, давали просто так їжу, а ще тепло своїх сердець, посмішки, поради і підбадьорливі слова.
Дуже багато людей виникли у моєму віртуальному інтернет-просторі протягом цього року і я думаю вони ще "матеріалізуються" в моєму житті в майбутньому.
Всі ці люди з різних міст України принесли в моє життя безліч нового, вони несли свої життєві історії, плани, радості і болісті, що робило моє власне життя ціннішим, дарувало натхнення та віру в здійснення моїх планів, а також давало змогу розвивати співчуття та усвідомлювати, пізнавати себе через них.
Всі ви зробили мій рік таким, яким він відбувся і тому мене переповнює відчуття вдячності до всіх вас). Дякую, друзі!

5) Книжки

На початку минулого року я почала скурпульозно записувати у список кожну-кожнісіньку прочитану мною книжку, щоб мати таку собі статистику наприкінці року (скільки і чого я читаю). Десь в середині року додумалась записувати дату коли книжка була дочитана. Ті, які читала повторно чомусь записати в список забула. Загалом, у зв'язку з випускними-вступними екзаменами прочитала не так багато, ще може з 10 книжок лежать прочитані до половини, але ось список тих, які я прочитала від і до:

1) Т. Прохасько - Інші дні Анни
2) В. Шатаев - Категория трудности
3) Г. Хоткевич - Довбуш
4) Шабкар - Пища Бодхисаттв. Буддийские учения об отказе от мяса
5) Л. Дереш - Миротворець. Повісті і оповідання
6) Л. Дереш - Остання любов асури Махараджа
7) М. Дочинець - Горянин. Води господніх русел (18.03.14)
8) М. Эмото - Энергия воды для самопознания и исцеления (13.05.14)
9) Ю Николишин - Усе про Карпати (20.05.14)
10) Лу Ерленд - Допплер (01.06.14)
11) М. Браун - Танец 17-ти жизней (18.07.14)
12) Тибетская книга мертвых с комментариями Чогьяма Трунгпы Ринпоче (01.08.14)
13) Ангеліна Яр - Священний сад бабусі Анастасії (12.12.14)

А на підсумок - фотки з усіх скільки-небудь визначних подій цього року)


6) Плани

Мабуть найцікавіший розділ моєї писанини, на який всі чекали продираючись через хащі букв і спогадів :).
У нашому зумовленому світі майбутнє виникає на основі минулого. Певні наші дії, думки враження визначають як далі розвиватиметься історія нашого життя, куди ми вирушимо, чого спробуємо досягнути. Але попри це все я вірю у те що наш всесвіт - жива істота. Він дихає і змінюється, а ще він чує нас. А також я вірю в долю. Що є на світі споріднені душі, які неодмінно повинні зустрітись, що якщо ти чогось по справжньому щиро прагнеш - воно здійсниться, якщо робиш те що любиш - не будеш ніколи нужденним, якщо йдеш своєю, а не запозиченою дорогою - знайдеш те, що шукаєш.
2014 добігає кінця і пора з ним прощатись. Я публікую цей пост завчасно, бо у вівторок вирушаю додому - у гори. Як мандрівний рік почнеш - так його і варто проводжати) Вид на Чорногору, сподіваюсь, не буде прихований від мене сірістю зимових хмар.
Щодо року грядущого в плані навчання він в основному прописаний в плані роботи аспіранта :) Це робота з літературою, експедиції для збору гербарію, написання розділів по огляду літератури, проведення досліджень на модельних ділянках.То ж, як мінімум, про Чорногору ви точно будете мати що читати у 2015)
Щодо мандрівних планів (бо все ж таки мій блог в основному мандрівний) - я, як ніколи раніше, прохалявила і ще досі не маю чіткого наполеонівського плану, буквально по місяцям, як то бувало завжди :). Проте маю мрію - з'їздити автостопом у Норвегію і назад, попутно відвідавши найцікавіше. Андрій з Женьою сказали, що треба неодмінно опублікувати цю мою ідею десь в мережі, щоб не мати шляху до відступу, то ж хлопці - ось вона :).
Ми вже обоє подали на закордонний паспорт і шукаємо інформацію про те, як дешево і надійно зробити шенгенську візу. А план у нас такий:


Двоє людей, 10 000 км автостопом, близько 200 км пішки по горах і національних парках, мінімум грошей, 5 столиць, 10 країн, най-най точки у Норвегії, місяць - півтори часу.
Нас двоє, у нас є майже все, що необхідно зі спорядження (крім хіба нормальних пухових курток і фототехніки), а головне - у нас є ідея і віра у її втілення, ще є декілька людей, які вже зараз вірять у те, що ми здійснимо свій задум. Саме тому, публікуючи цей допис напередодні Нового року, коли кажуть, потрібно загадати бажання і воно неодмінно здійсниться - я ділюся з вами цією мрією, щоб з вашою допомогою її здійснити) Я вірю, що чим більше людей дізнаються про мій задум, тим більше енергії він отримає, а відповідно тим ближчим стане до втілення.
Тож, якщо вам цікаво читати все, що я тут пишу, якщо вам не байдужі вар'яти-мандрівники, якщо вам подобається моя ідея, то ви можете допомогти! А допомогти ви можете наступним чином:

  • щиро від усієї душі побажати мені її здійснення (коли ми щось чітко уявляємо, воно матеріалізується)
  • позичити спорядження, або фототехніку
  • дати грошей :) (навіть кілька гривень, від кожного з вас в сумі можуть врятувати нас у одній з найдорожчих країн у світі)
  • підказати спонсорів
  • допомогти з оформленням візи, вписками в містах по маршруту, порадою, або будь-чим ще
  • додати відгук про мене на каучсерфінгу (якшо ви там є) мій акаунт:https://www.couchsurfing.com/users/2000187341/profile
    це допоможе мені швидше знайти притулок на маршруті


буду дуже вам вдячна за будь-яку допомогу!

Зовсім усі плани відкривати все ж не буду. Збережемо інтригу! Стежте за дописами у моєму блозі і з часом ви  про все довідаєтесь )

Щасливого і веселого нового року! Цікавих вам подорожей, незабутніх пригод, здійснення мрій. Сягайте нових горизонтів, не падайте духом, любіть, будьте щедрими і буде вам щістя.
Люблю. Цілую. Обіймаю. В.

Немає коментарів:

Дописати коментар