пʼятниця, 30 серпня 2013 р.

Уривки з власного щоденника (2)

08.10.2011
(наче оповідання)

Дана історія базується на реальних подіях і була написана після того, як в вечірній маршрутці біля мене сів чоловік напідпитку і цілу дорогу розповідав мені різні речі. Зокрема сама фраза про мільйон належить цьому чоловікові. Після повернення додому я написала це оповідання, як історію цього чоловіка в тому світлі, в якому мені вдалось її побачити.

Уривки з власного щоденника

В принципі, слово "щоденник" зовсім не приміниме до мого великого зошита, оскільки я пишу там зовсім не періодично. Не щодня і іноді навіть не щомісяця. І коли пишу - часто мені здається що це повна лажа. Але іноді коли перечитую починає здаватись, що то цитата з якоїсь книжки. А потім бачу - автор не зазначений. Значить таки моє. Вирішила опублікувати деякі записи, або уривки, які обрала абсолютно хаотично. Може комусь буде цікаво. Потім опублікую ще щось.

29.08.2011
"Запаси тепла"

Читать выборочно периодические литературные издания приобретенные совершенно случайно в книжном магазине. Приобретенные, собственно говоря не потому, что список авторских фамилий потянул руки магнитом к трьохсотлистовому тому в яркой, но при этом дешевой обложке. просто почему-то захотелось купить неизвестный журнал жарким утром. Бывают такие дни когда у тебя есть деньги, ты заходишь в магазин и скупаешь там кучу всякого на все деньги что у тебя есть... Вроде хомяка, который делает запасы на зиму. Ведь ты чувствуешь - скоро придут дни когда тебе не захочется выходить из дома - погода не способствует... Да что там погода... Душа! Душа изо всех сил протестует покидать тёплое жилище с навечно

пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Подорож маленької людини

Пройшло кілька днів відколи я потрапила додому перш ніж я зібралась з силами, щоб щось написати. Після довгого планування гірської мандрівки все як завжди змінилось в останні кілька днів і одні учасники вибули, інші з'явились зовсім неочікувано. Так чи інакше, а 26 липня, коли всі навчальні практики, вступні іспити і оформлення відпусток залишились позаду, - команда з п'яти людей зібралася на вокзалі. Особисто у мене в наплічнику лежало пів кілограми карт, а в голові - план Закарпатського Туристичного Шляху про який детальніше можна почитати ось тут. Загалом - не мало, не багато - 315 кілометрів Карпатами для звичайних людей, які просто люблять гори і не мають жодних розрядів з туризму, не належать ні до яких асоціацій пов'язаних з цим і нічим особливо не займаються - просто ходять на навчання і роботу, часом випивають пива в кнайпі після робочого тижня і ходять в кіно.

День перший

Їхали ми бюджетно - з пересадкою. Спершу електричкою Львів-Сянки, а потім пересидівши дві години в компанії циган та інших подорожніх на вокзалі -  Сянки-Великий Березний.

Ірця і Потер :)