Частина друга – будьте уважні до деталей.

Деталі загальної картини, яка є у кожного; це та чарівна паличка яка робить життя об’ємним, живим і яскравим.

Будьте уважні до того, що ви їсте

Хтось з великих казав людина – те, що вона їсть. Вживайте більше каш, грубої клітковини, не лінуйтесь їсти салати, рідку зупу, пийте молоко. Намагайтеся акцентувати увагу у своєму раціоні на максимально простій їжі, яка була б натуральною, без всіляких консервантів і добавок. Зменшіть кількість жирів в раціоні – зима закінчилась і ваш організм вже не потребує такої великої кількості енергії. Не зловживайте солодким, та і вуглеводами взагалі (хлібо-булочні вироби, вареники, картопля) – це також досить важка їжа, яка містить багато калорій, які ви навряд чи спалюєте, якщо у вас офісна чи інша малорухлива робота. Ще кажуть що художник повинен бути голодним. Не переїдайте. Їжте маленькими порціями. Ваш шлунок здатен як розтягуватися так і зменшуватись у розмірах. Не поспішайте коли їсте і не їжте коли ви в поганому гуморі чи нервуєте – ці продукти  не підуть вам на користь. Сядьте, заспокойтесь, приготуйте смачну і корисну страву, гарно її сервіруйте і не поспішаючи, насолоджуючись кожним шматочком смакуйте страву. Також не варто їсти при увімкненому телевізорі, інтернеті чи радіо. Так ви не лише швидше подолаєте почуття голоду, але і покращите собі настрій. Коли їсте – перебувайте в теперішньому моменті, зосередьтесь на тому, що ви робите і відкладіть обдумування глобальних планів на потім.

Будьте уважні до того з ким спілкуєтесь – що говорять вам і що говорите ви самі.

Останнім часом матюки і жаргон широко використовують в повсякденному спілкуванні, але це ще не означає що це правильно. Спробуйте поспостерігати за своєю мовою. Можливо вона видасться вам не надто вишуканою. Можливо вам захочеться щось змінити. Зверніть увагу що саме ви найчастіше обговорюєте і що декларуєте.  Хтось ще з мудрих казав: гріх не те, що в рот, а те, що з рота. Старайтеся говорити більше позитивних речей ніж негативних. Якщо критикуєте когось – старайтеся зробити це м’яко, якщо ж висловлюєте свою думку про людину не в її присутності намагайтеся наводити факти а не голослівно звинувачувати людину у всіх проблемах, які існують на планеті.

Читайте.

Комусь може видаватись це нудним, але лише тим, хто ніколи не читав нічого цікавого. В світі існують мільйони книг і неодмінно знайдеться та, яка буде цікава саме вам. Не відкидайте класику і не ігноруйте фантастику. Не робіть тверджень апріорі. Пробуйте всі літературні жанри і тематики, які вам доступні і ви відчуєте, як несподівано вас захоплює книга по астрофізиці чи збірка засідань вашого університету. Все що ви прочитаєте – у вас нічого не відніме, а лише додасть, розширить ваш кругозір і поглибить погляд на те як функціонує все у цьому світі.

Робіть духовні практики.

Медитуйте, моліться, роздумуйте, дотримуйтесь заповідей чи канонів. Ні в якому випадку не варто ігнорувати духовне життя. Це саме те джерело, яке дає нам сподівання на світле майбутнє, дає усвідомлення цілі нашого перебування на цій землі і наповнює речі навколо змістом. Власне духовність робить людину цілісною, не залежно від того, яка віра вам ближче, який ви відвідуєте храм і як називаєте вищі сили. Неодмінно пам’ятайте – ми не самі в цьому світі, а світ не обмежується планетою Земля.

What`s new? Частина перша - пробіжка.

В кількох найближчих дописах я розповім як без неприємних зусиль перемкнутись на здоровий спосіб життя. Весна іде - красу несе і нам потрібно виглядати відповідно. Також відомо, що в здоровому тілі - здоровий дух! Геть зимову депресію!

Отже, Вія нарешті відірвала свою ліниву дупу від дивана і почала бігати) А окрім того зайнялась своїм здоров'ям і стала на шлях істинний. Нарешті аж сьогодні вирішила поділитись з вами своїми заняттями, щоб і ви могли спробувати.
Отже -  перша тема - пробіжка. Щодня. Вранці чи ввечері чи в обіді - не важливо. Помилка багатьох людей - застосування примусу до себе. Це ніколи не дає хорошого результату. Якщо вам о 8 треба вийти з дому, то змусити себе прокинутись о шостій щоб піти побігати, потім прийняти душ, потім ще хоч би пів години просто відпочити і аж потім снідати... таке підійде не кожному. Надто, якщо ви належите до сов, як я (йдеться про три типи людей за біоритмами. Сови - ті люди, які активні в другій половині дня. Вони люблять пізніше лягти спати і пізніше прокидатись. На відміну від них - жайворонки - любителі ранніх пробуджень, але для збереження кількості годин сну вони і лягають спати зазвичай досить рано). На щастя мій розклад в університеті більшу кількість днів тижня дозволяє мені спати до 8 години, і лише в 10:30 виходити з дому. Але щось відступ вийшов надто довгий... Отже ПРОБІЖКА.

• Обов'язково оберіть одяг в якому ви будете бігати - це як уніформа у військових - спеціальний одяг дисциплінує. Одяг повинен бути зручним і обов'язково вам подобатись - тоді ви отримуватимете задоволення від занять і будете завжди в хорошому настрої. Не вдягайтесь надто тепло - ваш організм під час бігу виділяє досить тепла, щоб зігрітись навіть при від'ємній температурі. Легка куртка, чи светр поверх футболки - достатньо навіть для зимового забігу.
• Продумайте маршрут яким ви будете бігти. Він не повинен бути надто складним. Дл ранкової пробіжки не потрібно обирати марафонську дистанцію. Маршрут на пів години буде достатнім. Найкраще, якщо поблизу не буде дороги де багато машин чи інших об'єктів, що забруднюють середовище. Потіште себе - виберіть найбільш мальовничий варіант. Якщо такої можливості немає - підійде стадіон біля найближчої школи.
• Проблеми пчихологічні. Для мене було складно вийти з дому, бо я знаю що на вулицях є досить неадекватних особистостей, які можуть кричати щось тобі в слід, або тебе хвилюватиме як інші дивляться на тебе. Такі проблеми вирішити просто - закидаєте на плеєр/телефон музичку з активним ритмом, така щоб вас піднімала і тішила, звук підкручуєте на рівень вище середнього і побігли! Ніякі неприємності вам не загрожують. 
• Будьте обережні при перетинанні доріг!
• Не зупиняйтеся! Підкошуються ноги? Піт очі заливає? Задишка? Ні в якому разі не зупиняйтесь! Раптова зупинка, як і  різкий старт - дають велике навантаження на серце. Переходьте на ходу, якщо потрібно - на повільну ходу, але ні в якому разі не зупиняйтесь! Keep going!
• Не жалійте себе надто сильно! Старайтесь все ж пробігти маршрут а не пройти його. Навіть якщо вам важко - біжіть. Навантаження в теперішньому дадуть легкість в майбутньому.
• Дихайте! Дихайте рівномірно. Два кроки на вдих - два кроки на видих, або як вам зручніше. Головне стабільність. Не поспішайте. Це не забіг на швидкість, а на витривалість. Вдих носом і видих ротом - допоможуть ефективно вентилювати легені і при цьому не застудитись.
• Не зациклюйтесь! Не варто триматись певної години, в якій вам здається, що бігати найкраще. Просто пам'ятайте, що ваш обов'язок вийти на пробіжку кожного дня, не залежно від погоди. Нехай пробіжка знайде місце між вашими повсякденними справами.
• Пам'ятайте про свою мету! Неодмінно чітко сформулюйте мету. Заради чого ви бігаєте? Ви хочете бути здоровими? Схуднути? Підкачати м'язи? Збільшити витривалість? Позбутись задишки? Може все разом? Найкраще, якщо ви зможете уявити собі вашу ціль, як образ. Повертайтесь до цього образу щоразу коли вам буде лінь вийти на пробіжку, коли ви відчуватимете втому на маршруті, але вона ще не досить сильна і ще є можливість бігти. Нехай це вас підбадьорює. Можете повішати на шафу чи холодильник картинку, що символізує цю вашу ціль.

Після пробіжки:

Обов'язково просушіть весь одяг на балконі, щоб він не утримував неприємний запах. Прати щодня його не варто, бо тільки те і робитимете, що купуватимете новий.

Прийміть душ з запашним гелем для душу чи милом. Відпочиньте з пів години. Не хапайтесь за справи. За пів години - можна з'їсти легкий сніданок/обід/вечерю. Про харчування я напишу трохи згодом.

Гарних вам забігів!!!

Анонси на квітень:)

Весна іде, красу несе,

А тій красі радіє все

Українська народна пісня

Власне справжньої весни ще не видно навіть на горизонті, синоптики навпаки обіцяють похолодання до -17 вночі і нові потужні снігопади на п'ятницю. З того всього можна зробити висновок, що цього року березень залишиться в нашій пам'яті сніжним і непривітним. Але не можна забувати про позитивні моменти... Практика у школі нарешті закінчилась і тепер у мене є трохи часу щоб взятися за диплом. А ще вже наступного тижня будуть пари і, можливо, мій мозок перестане всихати і знову запрацює над новою інформацією. В будь-якому випадку - цей семестр видаватиметься мені найкоротшим в житті. 16-19 квітня у нас на факультеті вкотре відбуватиметься конференція "Молодь і поступ в біології" в якій я вдруге вже братиму участь.
Не знаю як там буде з погодою в квітні, але я сподіваюсь все ж вирватись кудись зі Львова чим скоріше і можливо це мені вдасться вже за кілька тижнів. Постараюсь викласти про це якийсь пост) Загалом ідей дуже багато, проте зараз рано судити яка з них доживе до реалізації. Отакий попередній огляд квітня. Очікуйте.
О! Мало не забула! 11 квітня моя сестра Любця святкує свій день народження! :) Не забудьте її привітати, ті хто знають особисто)

Підсумки першої тисячі.

Цей блог досягнув своєї першої тисячі переглядів, трошки більше ніж за рік часу (від 30 січня 2012 року). Це, однозначно, можна вважати певного роду успіхом, як для блогу в якому я викладаю лише свої думки і оповіді про події з власного життя.
Мені завжди видавалося, що інтерес для читачів можуть складати ресурси, на яких викладається якась певна тематика, або блоги, які веде якась визначна особа, чи може блоги письменників, як ресурс до швидкої публікації. Тим не менш, в інтернеті купа людей веде свої щоденники, викладає свої спроби зробити цікаву фотографію, репортаж, оповідання. Саме тому я вирішила спробувати і собі. Мабуть, щоб дізнатися чи буде комусь цікаво те чим живу я.
Хотілося б подякувати за увагу і цікавість тим, хто власне склав цю тисячу переглядів. Я намагатимусь викладати якісь цікаві речі частіше, щоб, я сподіваюсь, потішити вас. Скористаюсь для цього також статистикою. Підводячи підсумок цієї тисячі можна сказати наступне:

Топ 5 дописів, за кількістю переглядів:
1. Три кобіти в Гринявських горах, або відчайдушні ботанічки.
2. твір-роздум про закони природи
3. Щось таке осіннє
4. про гори
5. Найскладнішим завданням виявилося прийняти себе.

Топ 5 країн, з яких здійснювали перегляди:

Україна	700
Нідерланди	76
США	67
Росія	49
Німеччина	21

З любов'ю, Вія.

На злобу дня.

Щастя блимнуло і загасло. У Львові завірюха, сипле не перестаючи сніг. Все таке біле, ошатне, чисте і пухнасте, яке не було ні раз за цілу зиму. І як завжди – не вчасно. Березень близиться до кінця а берези навіть не думають цвісти. В такий чудовий зимовий (бо весняним його язик не повернеться назвати) день моя сестра запропонувала поїхати в гори на ці вихідні. Умови чудові – їдем машиною, потім всього 9 кілометрів і нас чекає колиба з теплими дерев’яними стінами. Там приємно і затишно. Дзвоню мамі і на своє запитання отримую скандал характеру «що ти собі думаєш! Вас там занесе, замете, засипле лавиною і ше невідомо шо. Ні ні ні і ще 20 раз ні!» Отака історія трапляється кожної зими відколи я збираюсь по снігу в гори. Власне, така історія трапляється вже 20 років з моїх 21 – відтоді як я навчилась говорити і почала виявляти власні бажання. І не важливо які умови і хто буде поруч – все що моя мама не знає особисто – вона все заперечує мені. Чомусь вона вважає, що я повинна проживати її життя, хоч я з цим абсолютно не згодна. І останнім часом в мене відчуття тюрми і безвиході. Я хочу втекти з того дому, жити окремо і нікому не звітувати. Справа ж насправді не в моєму здоров’ї, віці чи погоді. Справа в психології. Людина сама обирає чого їй боятись а чого ні. Я схильна визнавати свій страх і намагатись зарадити йому, якщо він безпідставний.

Весна прийшла... і пішла

Весна прийшла.. і зразу пішла. Учора випало стільки снігу ніби потепління і не було. Все ж не так холодно, але сніг лежить. Нам вкотре доведеться переживати період хляпи. Восьме березня відзначилось особливо неприємною погодою і солодощами. Сістер поїхала в гори. Відео як вони прибирають на колибі ТУТ :).
А сьогодні подарувала мені свою шапку, в якій вона була, коли ми їздили в експедицію на Гриняву восени (читайте докладніше тут)

Тут сестра в тій шапці

А тут я в тій шапці :)

Практика в школі закінчується, а роботи з нею не меншає. Нас чекає ще купа писанини. Сьогодні треба принаймні почати готувати рецензію уроку і виховний захід. А виховний захід уже в п'ятницю :( Потім ще психологічну характеристику учня і звіт про практику. А ще диплом і стаття не ждуть.. Але на них ніяк не вистачає часу. Вихідні знову пропали через те, що на комп'ютері помер Windows. Якась смуга невдач і бюрократії...
Отака весна.

Підсумки останніх днів зими

Стільки всього відбулося за останні кілька днів, що в голову не вкладається. Спочатку друг каже, що надумав одружитися, потім повідомляють, що померла однокласниця - отруїлася чадним газом, а інша в лікарні. А ще нарешті настала весна, хоч би по календарю, з іншого боку - експедиція в Крим відміняється, ще з іншого я подумала поїхати кудись в інше місце... Така каша хороших і не дуже подій перетворює голову на губку і думки носяться в ній як навіжені.
Переглянула випускний альбом з ліцею. Все ж таки, не зважаючи на багато дрібних неприємностей, я і досі вважаю що то були найкращі і найщасливіші дні мого життя.

Кожен день мав свій неповторний смак, відчувався гостро і радісно. Все було кольоровіше, і вагоміше. І якщо любити то до безпам'ятства, якщо дружити то до гробу, якщо мститися то серйозно. Все було серйозно. І ніхто і ніколи не забороняв тобі мріяти. Найбожевільніші ідеї видавалися здійсненними, а буденність була не такою сірою. Люди з віком стають,мабуть важчими на підйом, приземленішими.. Нагадують осликів з важкою ношею. Я часто помічаю за собою, що я вже не та що раніше. Мені здається, що я безповоротно старію. Це цілком логічно.. Людина починає старіти відразу після того як процеси росту організму стають повільнішими.. Себто, років так з 16. Я вже бачу як перетворююсь на закостенілу старушенцію в якої все болить і якій нічого не подобається. І старість дихає мені в спину. А за старістю, звісно незбіжно прийде смерть. Тим не менш смерті я не боюся. Я знаю що потім я втілюся в новому тілі і буду жити ще одне життя. Єдие за що варто дбати так це за карму, аби наступне життя було кращим і ближчим до просвітлення. Але до того всього ще все ж далеко. Просто я Memento mori, як радить латинська сентенція. А от хтось не дожив до весни. Неочікувано, через нещасний випадок, померла моя ліцейська однокласниця - Соломійка Задорожна. Завжди радісна, привітна, добра людина. Пам'ятаю її завжди усміхненою і готовою допомогти. Ми не надто дружили, але звістка про її смерть буля для мене шоком. Інша моя однокласниця - Наталя Бідник, її подруга - в лікарні.

Соломійка... Любимо, сумуємо, пам'ятаємо

Кажуть, вона поправиться. На що я дуже сподівааюсь і зичу їй всього найкращого і скорого виздоровлення. Сьогодні багато хто з нашого класу прийде на зустріч, аби зібрати гроші на похорон чи хоч би на вінок для Соломійки. Це найменше, що ми можемо зробити. Ніколи не думала, що після випуску перший збір нашого класу буде по такій сумній причині.