пʼятниця, 7 вересня 2012 р.

Щось таке осіннє

Я все ніяк не могла зібратись з силами, щоб написати хоча б кілька рядків про свою подорож до Києва і Криму, яка тривала майже цілий серпень.. То натхнення не було, то часу. І хоч є про що розповісти, бо подорож - це завжди нові люди і місця, і є купа вражень, які в моїй пам'яті зараз все ще так само яскраві, ніби я приїхала вчора... Хоч я писала щоденника під час своєї подорожі - такі собі дорожні замітки, з яких, я думаю можна було б вибрати найяскравіші моменти.. Якось все не складалося. Якщо чесно - я думала, що то вже була моя остання подорож в цьому році і через то мені було сумно, але не так сталося як гадалося. Наразі маю заплановано принаймні дві поїздки до Карпат.. Та і за всілякими іншими параметрами - вересень, виглядає на те, що буде дуже насиченим. У Львові буде форум видавців, я ще побачу осінні гори, ще буде трохи теплих днів,  Rigden weekend, Harvest of Peace, прогулянки... В мене ще лежить купа плівки, яку неодмінно потрібно буде використати щоб зберегти собі на згадку осінні листочки.
Сьогодні у львові вже по-осінньому холодно. Дощ. Помітила перші нотки запаху осені в повітрі, жовкнуть і навіть опадають перші листочки з дерев, коти гріються в слабких променях сонця на галявинках, на базарах з'явились осінні гриби, яблука і запашні груші. Наша планета проходить ще одне річне коло навколо Сонця, закінчується рік, всі ми стаємо трохи старшими. Мені здається - це чудово.

Немає коментарів:

Дописати коментар