Гербарію Львівського національного університету ім.І.Франка (LW) 230 років

Вчора мені пощастило потрапити на урочистість з нагоди 230-ти років гербарію Львівського університету, який по праву вважається найстарішим гербарієм в Україні. Оскільки широкий загал мало знайомий як з ботанікою в цілому, так і з гербарною справою зокрема, то я вирішила розповісти вам трохи цікавих фактів.

Екскурс в історію і термінологію

Гербáрій (лат. herbarium, herbarius, від «herba» — трава, рослина; в перекладі означає «травник»; в буквальному перекладі "стосовна до трав (книга)") — колекція спеціально зібраних засушених рослин, призначених для наукової обробки, навчання, або установи, що зберігають колекції засушених рослин і ведуть їх наукову обробку.

Історія гербарію, як явища, досить давня і коренями сягає аж у Середньовіччя. Щоправда тоді словом "гербарій" називали книги про рослини, зазвичай медичного спрямування. Ці книги містили зображення рослин, та їх короткі описи. Виникнення гербарію в сучасному розумінні пов'язують з іменем Луки Гіні (1490-1556), професора Болоньї та Пізи, який почав випускати такі "книги про рослини" де замість зображень розміщувались приклеєні засушені рослини. Такі книги часто також називали hortus siccus (сухий сад), hortus hiemalis (зимовий сад), або herbarium vivum (живий травник). Перші ж вказівки щодо збору гербаріїв з'явились трохи пізніше (Spigel, 1606; Laumberg, 1626). Таким чином практиці збору гербаріїв вже більше як 400 років. Гербарні етикетки, саме те без чого зібрана і засушена за всіма правилами рослина не може вважатись гербарієм, набули сучасного вигляду лише в кінці 19 століття. На гербарній етикетці обов'язково повинна міститись інформація про місце збору, дата збору та ім'я колектора, якщо назва рослини відома - вона також розміщується на гербарній етикетці, а ще ім'я людини, яка цю рослину визначила і дата коли це відбулося. Таким чином - гербарні зразки зі своїми етикетками перетворюються на справжню енциклопедію, за допомогою якої можна віртуально вирушити у мандрівку у місця, в яких ти ніколи не був, і навіть у часи, задовго до власного народження.

Етикетка з гербарію Львівського університету (LW), який колись носив ім'я Яна-Казимира.

Етикетка гербарного зразка, написана власноручно ботаніком зі світовим іменем -  Ф. Шуром. (Schur F.)!

Гербарний зразок це майже юридичний документ. Дослідник, який знаходить не відомий досі вид обов'язково повинен зібрати цей вид у гербарій, серед кількох гербарних зразків обрати найбільш типовий і здійснивши опис ознак цього виду за типовим зразком опублікувати свої данні у спеціалізованому виданні, дотримуючись певних правил. У своїй статті він обов'язково вказує в якому гербарії зберігається зразок, за яким було описано новий вид (ти́повий зразок (від слова тип)). Якщо ж такого зразка немає то вид не визнається, а назва цього виду отримує статус nomen nudum (голе ім'я). Ти́пові зразки - найцінніші гербарні зразки в науковому плані. Якщо ж дослідник зібрав кілька зразків виду, який він описує як новий, то один із зразків це тип, інші отримують назву ізотипів. Ізотипи розсилаються у різні гербарії і теж становлять значну наукову цінність.
Ще один цікавий різновид гербарних зразків це ексикати (Exicati),від латинського exsiccatum —висушений, які виникли у середині 19 століття. По суті це гербарні колекції, які випускалися великими тиражами для обміну чи продажу. До такої колекції, яка найчастіше представлена у вигляді книги, додається Schedae (список), в якому зведена інформація усіх етикеток з нумерацією зразків. Детальніше про ексикати можна прочитати тут. Ексикати самі по собі, зазвичай, дуже гарні, а також мають значну історичну і наукову цінність (зокрема для систематиків).

Сторінка з мікологічного ексикату.

Список, який додавався до ексикату.

Зразок з ексикату, який містить водорості

А це фрагмент найстаріших мікологічних ексикатів, виданих учнем К. Лінея Я.Ф. Ерхартом (зберігаються в Харківському університеті ім. В.Н. Каразіна (фото надав А. Акулов)

Гербарій Львівського національного університету ім.Івана Франка - найстаріший в Україні. Минуле-теперішнє-майбутнє.

Гербарій LW найстаріший в Україні і входить до 30 найстаріших гербарних колекцій світу. Має статус національного надбання (з 2009 року). Заснований першим професором ботаніки Львівського університету Б.Шівереком (B.Schivereck – 1742-1807) у 1783 році. В гербарії на даний час знаходиться 279 тисяч гербарних зразків, які є доробком багатьох вчених, тому змоги  розповісти про всіх немає, але я згадаю про найцікавіших.

У гербарії LW розміщена гербарна колекція Філіпа Йогана Фердінанда Шура (Schur F.) 1853 року. За чутками - остання колекція, яку він продав. Ця колекція нараховує 8000 зразків, якими представлено 3500 видів. В основному це збори з Південних Карпат. У світі таких колекцій лише дві.

гербарний зразок з великої іменної колекції Ф. Шура

Антоній Реман ( Rehman A.) (1840-1917), зібрав 9067 зразків, які представляють 3000 видів (з яких 500 видів це Мохи) під час своїх експедицій до Південної Африки (перша 1775-1777, друга - 1787-1789). Зараз ці зразки зберігаються у гербарії Львівського національного університету ім. І. Франка, і представлені у каталозі, який вийшов цього року. Також зібрав велику колекцію рослин з роду Hieracium (Нечуйвітер) з території України, Білорусії і Татр. Загалом колекція Ремана - 35 тисяч зразків.

Hieracium Антонія Ремана з околиць Львова

Конверт з мохом з Південної Африки підписаний А. Реманом

Конверти складають у гербарні коробки. Конверти з особливо цінними зразками - типами, позначені додатковими етикетками. У Ремана таких багато.

Цікава також колекція мохів Рудольфа Вільчека (Wilczek R.), якій присвячений опублікований каталог. 

Гелена Йозефа Кшеменєвська (Krzemieniewska H.) (13.03.1878-28.05.1966).

Фізіолог рослин, мікробіолог, ботанік, міколог. Отримала численні почесні нагороди (Золотий хрест, державна нагорода Польщі ІІ ступеня, Хрест офіцерського ордену відродження Польщі) Зібрала колекцію (1924-1941) слизовиків з Чорногори, Чивчин, Львова та Львівської області (1700 зразків). Серед цих зразків - ти́пові зразки, та зразки рідкісних для України  видів.

Слизовики Г.Кшеменєвської

Отто Яаап (Jaap O.) (1864-1922) - відомий міколог. У гербарії LW зберігається надзвичайно цінна колекція слизовиків, яка зберігається в оригінальних сірникових коробочках, в які була поміщена від самого початку.

Завдяки Угоді про співпрацю, укладеній між Львівським Національним університетом і Фондом Ендрю Меллона (США) та отриманому в дар від Королівських ботанічних садів (К'ю, Великобританія) Herbscan, при гербарії LW сформувався регіональний центр для виконання проекту "Оцифрування типових зразків з гербаріїв заходу України", у роботі якого беруть участь також гербарій Державного природознавчого музею НАН України (LWS), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (CHER), та інституту екології Карпат НАН України (LWKS).

Про правовий статус Гербаріїв

На урочистому засіданні також був присутній Олександр Олександрович Кагало (Інститут екології Карпат), який звернув увагу на те, що статус гербаріїв в Українському законодавстві ніяк не визначений. Фактично слово гербарій у всіх правових документах фігурує лише шість раз, що найчастіше пов'язано з наданням гербарію статусу національного надбання.

Оскільки завдання гербарію значно відрізняються від завдань музеїв, а також гербарні зразки не можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті то і гербрарії не можуть бути просто включені до переліку музеїв. Потрібно сформувати окремий розділ, який стосувався би наукових колекцій і допоміг врегулювати безліч нагальних питань життя гербаріїв України. Сформовано ініціативну групу на базі представників інституту екології Карпат та Львівського національного університету - працівників гербарію та наукового куратора гербарію, та ін, яка покликана сформувати подання до відповідних органів міста з метою формування відповідного закону.

Співпрацювати з цією групою люб'язно погодилась проректор з науково-педагогічної роботи - Звенислава Ігорівна Мамчур, яка також була  ідейним натхненником публікації каталогів мохів А. Ремана і Р. Вільчека.

Отака от історія про гербарій)