твір-роздум про закони природи

Останнім часом я часто зустрічаюсь із сумнівами. І чому це відбувається я вже точно сказати не можу, бо сумніваюсь чи істинно те, що я вважаю за першопричину. А сумніви зазвичай пробуджують роздуми. Як відрізнити те, що реально від того, що лише таким видається? Як відрізнити оригінал від якісної підробки, коли ти сам і майстер, і шулер, і покупець? Колись хтось мені сказав, що все у світі складається з трьох компонентів – матерії, енергії і інформації. Єгиптяни казали, що людина – це тіло, душа і дух. Або розум, енергія і тіло з точки зору буддизму. І це швидше не три стовпи світобудови, а частини замкненого кола. Вони нерозривні, багато і часто переплітаються і неодмінно впливають один на одного. Те, що видається мені очевидним – це якийсь свого роду закон збереження маси і енергії: ніщо нізвідки не береться і нікуди не дівається, це закон природного добору, закон карми, закон трофічних ланцюгів, це, зрештою, суть сотні законів, які відомі людству і на перший погляд не мають нічого спільного, проте, якщо добре придивитись – говорять про одне і те ж. Якщо річка тече – повинно бути джерело, яке її живить і кінцевий пункт, де річка перестає існувати сама по собі, проте не зникає нікуди, а стає частиною чогось більшого. Може саме про це йдеться у вченні про «без еговість», на якому базується буддизм. Коли ти перестаєш носитися з власним «Я-Я-Я-Я-Я-Я» і стаєш частиною суспільства. Це аж ніяк не нігілізм, яким видається на перший погляд. Виглядає на пропаганду аби людина відмовилась від себе, своїх цілей і досягнень, аби викинула свої бажання і почала жити для інших, це ніби заклик до стирання особистості, яку зараз всі так стараються підкреслити. Якщо добре собі це уявити, то перед очима постає жахлива картина. Але насправді йдеться скоріше не про рабство на користь інших, а про розумну і постійну кооперацію зі світом. Потрібно навчитися виходити за межі власного кокону у якому так затишно, потрібно виходити з нього тому, що він повністю складається з ілюзій. Це фальшива реальність, яку ми самі створили. Це наші історії самим собі про себе самих. Замість того щоб працювати з реальністю, з таким, яким ти є насправді. І якби хтось зустрівся врешті з самим собою, без тих усіх ілюзій, які ми собі намалювали, то такий момент можна було б назвати моментом «тепер», моментом «без еговості», моментом щирості. Мабуть, аби привести врешті до тої ідеї, яку я намагаюся тут висвітлити варто ще згадати фільм «Ефект метелика», який починається приблизно такими словами «Взмах крыла бабочки на одной стороне планеты может привести к цунами в другом полушарии». Якщо людина не працює зі своїм розумом – це неодмінно призводить до порушення духу чи тіла, якщо з тілом не все в порядку – розум засмічується і дух перебуває у пригніченому стані. Не може жодна складова існувати окремо. Якщо ти приносиш комусь страждання – це неодмінно тобі повернеться, бо ти не живеш у цьому світі окремо. Якщо з тобою трапляються складні ситуації, то лише для того, аби ти зміг їх пережити. Якщо щось видається тобі покаранням, то цілком можливо що це лише гіркі ліки від давньої хвороби. Просто варто бути уважним… і присутнім. В моменті тут і тепер.

Аквариум: 4000 лет - продолжение

Отже 17 грудня у Львові відбувся концерт групи Аквариум присвячений 40-ка річчю від заснування групи. Самому ж Борису Гребенщикову (БГ) – незмінному його лідеру, зовсім нещодавно, а саме 27 листопада, виповнилось 59. Дійство відбувалося у Львівській опері. На квитках було заявлено початок концерту о 19 годині, але ніхто пунктуальності, від такого роду дійства, не чекав і, фактично, він почався о 19:15 за київським часом. Зал так до кінця і не був заповнений, то ж мої колєги з четвертого балкону перемістились в партер, одразу біля мене – на третій ряд, і спокійно собі там сиділи весь концерт. Світло до кінця не гасили, сцена освітлювалась прожекторами і неочікувано, з її глибин, виринули учасники групи, що, звісно, супроводжувалось «вау-ефектом». Цього разу склад групи був досить акустичним. Синтезатор, флейта, бас, барабани і різноманітні етноінструменти, ну і, звісно, акустична гітара у самого БГ. Обстановка на сцені проста – інструменти, кілька фікусів у горщиках, чорні ящики у яких возять апаратуру. Нічого зайвого. Репертуар пісень, які прозвучали на концерті був досить різноманітним, але відчувалась певна логіка. Звучали добре відомі композиції з вісімдесятих і дещо з останніх. Особисто мене потішили «Аригато», «Господу видней», «Неизъяснимо», «Фикус религиозный», «Утром шел снег», «Вавилон», «Стаканы», «Не могу оторвать глаз от тебя», «Палёное виски и толчёный мел», «Расти, борода, расти», «Последний поворот». До слова, «Стаканы» і «Не могу оторвать глаз от тебя» прозвучали вже, як бонус. По закінченню концерту зал аплодував стоячи досить довго, тому учасники повернулись на сцену з горнятками чаю, БГ дякував усім, і вони зіграли ще кілька речей. Зрештою, так просто відпустити їх ми не могли. Як і не аплодувати стоячи. На цьому концерті, як це часто буває можна було писати запитання БГ і в перерві на середині концерту він їх зачитував і давав відповіді. Особисто я не знала що можна запитати, але комусь із залу прийшло в голову запитати, що БГ думає про кінець світу. Порадувала відповідь: « Я понимаю ваше беспокойство. Но мне кажется, конца света не будет, ведь в кинотеатрах только что вышел фильм «Хоббит» и ещё должно быть продолжение. И вполне возможно «Пиратов Карибского моря» пятая часть выйдет. И Шерлок четвёртый сезон. Тот, что сериал от БиБиСи. Кроме того, то что пишут в московской газете – всегда не правда. А там про конец света много говорят… Так что я думаю конца света быть не может» Загалом на концерті було враження повної присутності. Часто мені видавалося, що БГ співає лише для мене і що нікого поруч більше немає. Відчуття безпосереднього контакту кожного особисто з Гребенщиковим - містично. Тепер я точно знаю, - якщо мені пощастить і Аквариум і наступного року приїде до Львова, то я неодмінно повинна потрапити на цей концерт. Адже таке чудове дійство не можна пропустити.

Я, Львів і БГ

Хочеться написати буквально декілька слів - в понеділок, 17 грудня у Львові відбудеться концерт Бориса Гребенщикова і групи Акваріум. Дійство почнеться о 19 годині і мені казково пощастило, оскільки в повсякденнму житті є місце маленьким і великим дивам. І одне з таких див сталося зі мною. Мені абсолютно неочікувано подарували квиток на цей чудовий захід. Я впевнена що в мене буде багато найказковіших вражень і нарешті з'явиться хоч щось, про що можна було б написати тут. Чекаю з нетерпінням зустрічі з сонячним Борисом Гребенщиковим :)

 

П.С. Велике спасибі пану Мирославу за квиток.